Кримінальний кодекс

Позначення

ДР – Діамантова руда.

Виправні роботи – роботи які виконуються як в межах тюрми, так і поза її межачи за призначенням виконавчих органів.

Розділ 1. Засади судочинства та процесуальні норми

Стаття 1.1. Судова влада та повноваження Судочинство здійснюється Суддею або Верховним Суддею Акрополя.

• 1.1.1. Дискреція суду: Суддя самостійно визначає конкретний розмір штрафу, терміни робіт та додаткові санкції в межах, встановлених цим Кодексом, враховуючи обставини справи (пом’якшувальні або обтяжуючі).

• 1.1.2. Тимчасове виконання обов'язків: У разі відсутності призначеного судді, його функції можуть виконувати Мер, Заступник мера або представник Адміністрації. Пріоритетним є перенесення засідання для забезпечення професійного розгляду справи.

Стаття 1.2. Права учасників процесу Суд базується на принципах гуманізму та справедливості:

• 1.2.1. Презумпція невинуватості: Особа вважається невинуватою, доки її провина не буде доведена належними доказами в ході судового розгляду.

• 1.2.2. Право на захист: Кожен підсудний має право представляти свої докази, залучати свідків та виступати з поясненнями.

• 1.2.3. Гідність та приватність: Судовий процес не може бути використаний як інструмент для приниження гідності чи незаконного втручання у приватне життя, якщо це не стосується суті злочину.

Стаття 1.3. Доказова база Суд приймає до розгляду лише перевірені та фактичні дані. Доказами можуть виступати:

• Свідчення: Покази незалежних свідків (не зацікавлених у результаті справи).

• Відеофіксація: Записи Replay Mod, Flashback, OBS та інше (головна вимога — чітка видимість моменту порушення та нікнеймів).

• Технічні дані: Логи сервера, дані плагіна CoreProtect (/co i), скриншоти (після верифікації їх справжності).

• Речові докази: Предмети зі злочину, підроблені документи тощо.

Стаття 1.4. Право на апеляцію Кожна сторона має право на оскарження вироку:

• 1.4.1. Одноразовість: Апеляція може бути подана лише один раз.

• 1.4.2. Суть апеляції: Перегляд справи вищою інстанцією (Адміністрацією або Верховним Суддею) для оцінки законності вироку та відповідності покарання тяжкості злочину.

Розділ 2. Порядок виконання фінансових стягнень (Штрафів)

Стаття 2.1. Механізм оплати Виплата штрафу є особистим обов’язком правопорушника.

• 2.1.1. Офіційні канали: Оплата вважається дійсною лише у разі прямої передачі коштів Шерифу або внесення їх до офіційної поштової скриньки Департаменту Шерифів.

• 2.1.2. Недійсність: Будь-які інші способи передачі коштів (третім особам, через обмінники без фіксації тощо) не визнаються фактом сплати штрафу.

Стаття 2.2. Терміни та пеня

• 2.2.1. Строк добровільної сплати: 7 календарних днів з моменту проголошення вироку судом або Шерифом.

• 2.2.2. Протермінування: У разі невиплати в установлений строк, на суму штрафу нараховується щоденна пеня у розмірі 10% від початкової суми.

• 2.2.3. Злісне ухилення: При ігноруванні виплати понад термін пені, суд має право застосувати примусову конфіскацію майна та призначити виправні роботи тривалістю до 10 годин.

Стаття 2.3. Солідарна відповідальність гільдій

• 2.3.1. Субсидіарна виплата: Якщо індивідуальний порушник не має змоги сплатити штраф, обов’язок з погашення заборгованості переходить до гільдії, учасником якої він є.

• 2.3.2. Внутрішній борг: Після виплати штрафу гільдією, питання повернення цих коштів порушником стає внутрішньою справою гільдії. Держава не втручається в цей процес, доки дії гільдії не порушують глобальні правила ParadiseCraft.

Стаття 2.4. Порядок оскарження та санкції

• 2.4.1. Право на апеляцію: Гільдія має право оскаржити розмір штрафу в спеціальному судовому порядку. Якщо гільдія скористалася цим правом, рішення суду стає остаточним і не може бути повторно оскаржене гравцем особисто.

• 2.4.2. Наслідки відмови від виплати: Невиконання гільдією фінансових зобов’язань розцінюється як загроза суверенітету Акрополя та правопорядку ParadiseCraft.

• 2.4.3. Міжнародний арбітраж: У разі незгоди гільдії з накладеними санкціями, вона має право ініціювати скликання Ради Представників Гільдій для незалежного розгляду справи на основі принципів справедливості та загальноприйнятих норм моралі.

Розділ 3. Крадіжка та незаконне привласнення майна

Стаття 3.1. Визначення та обов'язки винного Крадіжкою визнається таємне або відкрите заволодіння чужим майном без згоди власника.

• 3.1.1. Реституція: Особа, визнана винною, зобов’язана негайно повернути всі вкрадені речі власнику в їхньому первісному стані (включаючи чари, міцність та кастомізацію).

• 3.1.2. Приховування: Знищення вкрадених речей або їх передача третім особам не звільняє від обов'язку відшкодування їхньої вартості.

Стаття 3.2. Фінансові санкції За вчинення крадіжки накладається штраф, що розраховується за формулою:

(де S — загальний штраф, P — ринкова ціна майна)

• Розподіл коштів: * 1/3 (33.3%) від суми штрафу спрямовується до бюджету мерії Акрополя.

  • 2/3 (66.6%) від суми штрафу виплачується потерпілому як компенсація.

• Відсутність ціни: Якщо предмет унікальний або відсутній на ринку, суддя встановлює ціну самостійно, керуючись логікою, рідкістю предмета та середньою ціною на схожі матеріали.

Стаття 3.3. Додаткові заходи Окрім фінансових виплат, суд має право призначити соціальні роботи. Тривалість робіт визначається масштабом крадіжки та наявністю попередніх порушень (рецидиву).

Розділ 4. Посягання на життя та здоров’я (Вбивство)

Стаття 4.1. Навмисне вбивство Навмисним вбивством визнається умисне позбавлення життя іншого гравця без законних на те підстав (самооборони або виконання судового вироку).

• 4.1.1. Реституція речей: Вбивця зобов’язаний повернути всі речі потерпілому в повному обсязі. Приховування або знищення речей після вбивства прирівнюється до Розділу 3 (Крадіжка).

• 4.1.2. Штрафні санкції: Накладається штраф від 10 до 120 ДР.

• 4.1.3. Розподіл: 10% - мерії Акрополя, 90% - потерпілому як компенсація за втрачений досвід та час.

• 4.1.4. Соціальні роботи: Суд має право призначити обов’язкові роботи з благоустрою територій Акрополя.

Стаття 4.2. Ненавмисне вбивство (Вбивство з необережності) Ненавмисним вбивством визнається позбавлення життя через недбалість (наприклад, випадковий підрив ТНТ, падіння блоків, невдалий маневр під час спільних робіт).

• 4.2.1. Штраф: від 10 до 40 ДР за кожного постраждалого.

• 4.2.2. Примирення сторін: Остаточний розмір штрафу та необхідність додаткових вибачень базується на думці потерпілого, якщо це не порушує загальні закони ParadiseCraft.

Стаття 4.3. Звільнення від відповідальності (Самооборона) Вбивство не вважається злочином, якщо воно було скоєне у стані необхідної самооборони для захисту власного життя або майна, за умови, що напад було розпочато першим потерпілою стороною.

Розділ 5. Вандалізм та порушення територіальної цілісності

Стаття 5.1. Визначення акту вандалізму Вандалізмом визнається умисне знищення, пошкодження або несанкціонована зміна чужого майна, архітектурних споруд чи ландшафту.

• 5.1.1. Винятки: Дії адміністрації щодо знесення споруд з об’єктивних причин (порушення правил сервера, очищення території) не вважаються вандалізмом.

• 5.1.2. Приватні ферми: Несанкціонований доступ до приватних ферм та використання їхніх ресурсів прирівнюється до вандалізму та незаконного збагачення.

Стаття 5.2. Процесуальні норми (Міжгільдійські відносини) У разі розслідування акту вандалізму, в якому фігурує член іншої гільдії:

• 5.2.1. Особа може бути опитана як свідок або підозрюваний.

• 5.2.2. Присутність офіційного представника гільдії обвинуваченого є обов'язковою для забезпечення прозорості слідства.

Стаття 5.3. Реституція (Відновлення) Особа, визнана винною у вандалізмі, зобов'язана:

1. Відбудова: Повністю відновити пошкоджену споруду до її первісного вигляду.

2. Компенсація: У разі неможливості відбудови - сплатити повну ринкову вартість витрачених матеріалів та робіт потерпілій стороні.

3. Ферми: Повернути всі здобуті ресурси або виплатити їх ринкову вартість.

Стаття 5.4. Штрафні санкції Окрім обов’язкового відновлення, накладаються адміністративні штрафи:

• За загальний вандалізм: від 10 до 600 ДР (залежно від масштабу руйнувань).

• За крадіжку з ферм: від 10 до 360 ДР.

• Розподіл: 20% від суми штрафу спрямовується до мерії Акрополя, решта - потерпілому.

• Додатково: Соціальні роботи тривалістю від 30 хвилин.

Розділ 6. Наклеп та посягання на честь і репутацію

Стаття 6.1. Визначення наклепу Наклепом визнається публічне поширення завідомо неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність або ділову репутацію особи чи гільдії.

• 6.1.1. Склад порушення: Для визнання вини має бути доведено, що особа, яка поширила інформацію, знала про її неправдивість, але зробила це з метою заподіяння шкоди.

• 6.1.2. Публічність: Дія закону поширюється на повідомлення у загальних чатах, оголошення, книги, медіа-ресурси (ЗМІ) та виступи в суді чи мерії.

Стаття 6.2. Санкції та відшкодування

• Грошовий штраф: від 5 до 30 ДР.

• Розподіл коштів: 10% спрямовуються до бюджету мерії Акрополя, решта 90% — потерпілому як компенсація за моральну шкоду.

• Обов'язкове спростування: Винуватець зобов’язаний публічно спростувати неправдиву інформацію тим самим способом, яким вона була поширена (наприклад, написати в той самий чат або видати книгу зі спростуванням).

Розділ 7. Посягання на життя свійських та декоративних тварин

Стаття 7.1. Визначення складу правопорушення Вбивством домашньої тварини визнається умисне знищення прирученої або маркованої (за допомогою бирки/імені) істоти, що належить іншому гравцеві або гільдії.

• 7.1.1. Класифікація об'єктів захисту: До категорії домашніх тварин відносяться собаки (вовки), коти, папуги, коні, а також будь-які інші істоти, що мають власне ім’я (тег) або перебувають у спеціально облаштованих житлових приміщеннях.

• 7.1.2. Винятки: Випадкове вбивство тварини під час самооборони від нападу (наприклад, якщо собака була натравлена господарем) може розглядатися як пом’якшувальна обставина або підстава для звільнення від відповідальності.

Стаття 7.2. Санкції та відшкодування

• Грошовий штраф: від 5 до 50 ДР за кожну вбиту особину (залежно від рідкості тварини та наявності прокачаних навичок/броні у неї).

• Розподіл коштів: 20% спрямовуються до мерії Акрополя, 80% виплачуються власнику як компенсація за втрату.

• Додаткові заходи: Призначення соціальних робіт (прибирання стаєнь, догляд за державними фермами тощо).

Розділ 8. Катування та нелюдське поводження

Стаття 8.1. Визначення катування (тортур) Катуванням визнається будь-яка умисна дія, що заподіює особі сильний фізичний біль або моральне страждання, з метою отримання інформації, залякування, покарання або заради розваги.

• 8.1.1. Фізичні тортури: Тривале утримання гравця у пастках («бедрокові коробки», обсидіанові ями), постійне вбивство на точці відродження (spawn-kill), використання механік гри для заподіяння шкоди персонажу без його остаточного вбивства.

• 8.1.2. Психологічні тортури: Погрози, тривала ізоляція гравця або публічне приниження, що виходить за межі ігрового процесу.

• 8.1.3. Жорстоке поводження з істотами: Невиправдане масове винищення або тривале утримання тварин та інших істот у надважких умовах (якщо це не обумовлено механікою ферм).

Стаття 8.2. Санкції та відшкодування За підтверджений факт катування встановлюються такі стягнення:

• Грошовий штраф: від 20 до 100 ДР.

• Розподіл штрафу: 30% - до бюджету мерії Акрополя, 70% - безпосередньо потерпілому як компенсація за завдану шкоду та витрачений час.

• Додаткові заходи: Обов'язкові соціальні роботи та можлива тимчасова заборона на наближення до потерпілого (за аналогією з Розділом 13).

Розділ 9. Незаконний обіг та постачання озброєння

Стаття 9.1. Порушення правил передачі зброї Забороняється будь-яка передача (продаж, дарування, оренда) наступних категорій озброєння:

• 9.1.1. Іменна зброя: Унікальні предмети, закріплені за конкретним персонажем або посадовою особою.

• 1.1.2. Обмежений доступ: Передача будь-якої зброї особам або гільдіям, які за рішенням суду позбавлені права на її володіння.

Стаття 9.2. Визначення оптових (великих) партій Оптовою партією, що потребує спеціального дозволу (згідно зі Статтею 9.3), вважається одноразове володіння або транспортування:

• Боєприпаси: Понад 5 стаків стріл або інших снарядів.

• Алхімія: Понад 10 одиниць бойових зіллям (що наносять шкоду або дають бойові ефекти).

• Холодна зброя: Понад 3 одиниці мечів або бойових сокир.

• Вибухівка: Понад 10 одиниць динаміту (ТНТ) або аналогічних засобів руйнування.

  • Примітка: Динаміт вважається знаряддям тероризму, якщо власник не може надати документальне підтвердження його використання у господарських цілях (дозвіл на будівництво, виписка від адміністрації, свідчення про роботу бурових машин).

Стаття 9.3. Регламент постачання Будь-яке постачання зброї у кількостях, визначених у Статті 9.2, без письмового погодження з мерією Акрополя або головою відповідної гільдії, вважається контрабандою.

Стаття 9.4. Санкції та конфіскація

• Грошовий штраф: від 30 до 150 ДР.

• Розподіл: 35% суми штрафу спрямовуються до бюджету мерії Акрополя, решта — до фонду безпеки або потерпілій стороні.

• Спеціальний захід: У разі підозри у підготовці до терористичного акту або диверсії, вся зброя та інструменти підлягають негайній конфіскації з подальшим знищенням або передачею на баланс державної варти.

Розділ 10. Терористична діяльність та масові деструктивні дії

Стаття 10.1. Визначення терористичного акту Тероризмом визнаються суспільно небезпечні дії, спрямовані на залякування населення, дестабілізацію роботи гільдій чи держав, або тиск на органи влади.

• 10.1.1. Форми тероризму: Масове використання вибухівки (ТНТ), акти геноциду, масові вбивства (більше 3-х осіб одночасно), а також масштабні диверсії, що призвели до паралічу економіки чи інфраструктури.

• 10.1.2. Груповий тероризм: Якщо акт скоєно групою осіб (організацією), кожен учасник несе повну солідарну відповідальність.

Стаття 10.2. Комплексні санкції та покарання За скоєння терористичного акту на винних накладається сукупність покарань за принципом «максимальної суворості»:

1. Реституція та компенсація:

   • Повне повернення майна всім потерпілим.

   • У разі неможливості повернення — виплата подвійної вартості згідно з Розділом 17 (Шахрайство).

2. Відповідальність за вбивства:

   • Кожне вбивство в межах теракту розглядається як окремий епізод за Розділом 9 (Вбивство) з нарахуванням максимальних термінів та штрафів.

3. Відбудова та відшкодування вандалізму:

   • Повна відбудова зруйнованих об’єктів власними силами під наглядом або повна оплата послуг професійних будівельників.

4. Штрафні санкції:

   • Додатковий штраф за «Порушення громадської безпеки» у розмірі від 100 до 500 ДР до бюджету мерії Акрополя.

Стаття 10.3. Додаткові заходи обмеження

• Вигнання: Суд має право оголосити терориста persona non grata (небажаною особою) з повною конфіскацією нерухомості на користь держави.

• Трудова повинність: Соціальні роботи тривалістю від 2 годин як обов'язковий елемент реабілітації.

Розділ 11. Антикорупційна діяльність та службові злочини

Стаття 11.1. Визначення корупційних дій Корупцією визнається використання посадовою особою наданих їй повноважень чи статусу з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи третіх осіб, а також надання такої вигоди посадовій особі.

• 11.1.1. Отримання хабаря: Прийняття грошей, ресурсів або послуг в обмін на певні дії чи бездіяльність службовця.

• 11.1.2. Зловживання владою: Використання службового становища всупереч інтересам держави/гільдії (наприклад, видача ліцензій «своїм», незаконне списання штрафів).

• 11.1.3. Підкуп: Пропозиція або надання вигоди посадовій особі (карається нарівні з отриманням).

Стаття 11.2. Санкції та відповідальність За вчинення корупційних дій встановлюються такі заходи покарання:

• Штраф: від 20 до 220 ДР. 100% суми штрафу спрямовується до бюджету мерії Акрополя.

• Спеціальна конфіскація: Сума хабаря або вартість отриманої вигоди вилучається у винної особи в повному обсязі понад суму штрафу.

• Люстрація: Довічне або тривале (за рішенням суду) позбавлення права обіймати будь-які державні посади, працювати в органах правосуддя або брати участь у політичних виборах.

• Трудова корекція: Обов'язкові соціальні роботи на користь громади.

Розділ 12. Розкриття державної або корпоративної таємниці

Стаття 12.1. Визначення та класифікація таємниці Державною або гільдійською таємницею визнається інформація, доступ до якої обмежений і розкриття якої може завдати шкоди інтересам Акрополя, окремій державі або окремій гільдії.

• 12.1.1. Політична та військова таємниця: Плани щодо ведення війн, санкцій, зміст непублічних договорів та стратегія інформаційних кампаній.

• 12.1.2. Порядок публікації: Інформація втрачає статус таємниці лише після офіційної заяви мера (або його заступника), голови гільдії або уповноважених відділів PR/ЗМІ.

Стаття 12.2. Склад правопорушення Розкриттям таємниці вважається передача, публікація або надання доступу до вищезазначеної інформації третім особам, які не мають офіційного допуску.

Стаття 12.3. Санкції та правові наслідки Через високу загрозу стабільності соціуму, за розкриття таємниці встановлюються суворі стягнення:

• Грошовий штраф: від 20 до 220 ДР залежно від тяжкості наслідків. 100% штрафу йде до бюджету постраждалої сторони (мерії або гільдії).

• Політична люстрація: Позбавлення права обіймати державні посади, брати участь у виборах або займатися будь-якою політичною діяльністю на визначений судом термін (або довічно).

• Трудова повинність: Обов'язкові соціальні роботи (тривалість визначається судом).

Розділ 13. Несанкціоноване переслідування (Сталкінг)

Стаття 13.1. Визначення складу порушення Переслідуванням визнається сукупність дій, що полягають у тривалому або систематичному спостереженні за особою, слідуванні за нею без її згоди, що створює загрозу безпеці або порушує приватність.

• 13.1.1. Ознаки переслідування: Приховане або демонстративне слідування по п'ятах, очікування біля місця проживання/роботи, несанкціоноване використання засобів стеження (мапи, шпигунські предмети).

• 13.1.2. Обтяжуючі обставини: Наявність у переслідувача зброї, засобів для зв'язування або доведена мета скоєння тяжкого злочину (вбивство, пограбування, катування).

Стаття 13.2. Санкції та розподіл коштів За порушення цієї статті встановлюється штраф у розмірі від 5 до 60 ДР залежно від тривалості стеження та рівня загрози:

• 10% від штрафу спрямовуються до бюджету мерії Акрополя як збір за розгляд справи.

• 90% від штрафу виплачуються потерпілій особі як компенсація за моральну шкоду та порушення спокою.

• Додаткові заходи: Суд може видати заборонний ордер, що забороняє правопорушнику наближатися до потерпілого на певну відстань протягом встановленого терміну.

Стаття 13.3. Сукупність злочинів Якщо переслідування завершилося вчиненням іншого злочину (нападом, крадіжкою тощо):

• 13.3.1. Справи об'єднуються в одне провадження.

• 13.3.2. Покарання за переслідування додається до основного покарання за скоєний злочин як обтяжуюча обставина (умисел).

Розділ 14. Фальсифікація та підробка документів

Стаття 14.1. Визначення складу злочину Підробкою документів визнається створення завідомо неправдивого документа, внесення змін у чинний документ, що викривляють його зміст, або використання чужого документа з метою отримання прав чи вигоди.

• 14.1.1. Класифікація документів за рівнем важливості:

  1. Державні: Укази мерії, судові рішення, ордери, акти про власність на землю.

  2. Організаційні: Статути гільдій, дозволи на торгівлю, дипломатичні перепустки.

  3. Приватні: Особисті посвідчення, боргові розписки, приватні договори.

• 14.1.2. Виготовлення та використання фальшивих печаток, підписів або цифрових ідентифікаторів прирівнюється до підробки документа.

Стаття 14.2. Відповідальність та фінансові санкції Покарання визначається залежно від статусу документа та наслідків його використання:

Стаття 14.3. Наслідки використання підробки

• 14.3.1. Будь-яка угода, укладена на підставі підробленого документа, визнається нікчемною (недійсною) з моменту її підписання.

• 14.3.2. Якщо підробка призвела до матеріальних збитків інших осіб, винуватець зобов’язаний відшкодувати їх у повному обсязі додатково до штрафу (згідно з розділом про Шахрайство).

Розділ 15. Захист інтелектуальної власності та авторських прав

Стаття 15.1. Визначення порушення авторських прав Порушенням авторських прав визнається умисне привласнення авторства або несанкціоноване використання результатів чужої творчої праці. До таких дій належать:

• 15.1.1. Плагіат: Видача себе за автора чужого контенту (текстів, мапартів, архітектурних проєктів, унікальних механізмів).

• 15.1.2. Незаконне тиражування: Копіювання та розповсюдження оригінальних творів (книг, мапартів тощо) без дозволу автора з метою отримання вигоди або без неї.

• 15.1.3. Комерційне шахрайство: Продаж копій або підробок під виглядом оригіналу.

Стаття 15.2. Санкції та відшкодування збитків За підтверджений факт порушення авторських прав встановлюється наступна відповідальність:

• Штраф: від 5 до 60 ДР до бюджету мерії Акрополя (залежно від обсягу вкраденого та завданої шкоди).

• Конфіскація доходу: Всі кошти та ресурси, отримані від продажу контрафактного контенту, вилучаються та передаються законному автору.

• Знищення копій: Всі виявлені підробки та копії підлягають вилученню або знищенню (за бажанням автора).

Стаття 15.3. Права добропорядного покупця Особа, яка придбала підробку, не знаючи про її походження, має право на компенсацію за умови надання свідчень проти розповсюджувача:

• Варіант А (Обмін): За згоди автора підробка замінюється на оригінал.

• Варіант Б (Повернення коштів): Покупець отримує 80% від сплаченої вартості зі штрафних коштів злочинця, а 20% передаються автору як компенсація за використання його інтелектуальної власності.

• Позасудове врегулювання: Автор та покупець мають право укласти приватну угоду щодо подальшої долі підробки після винесення вироку злочинцю.

Розділ 16. Незаконне припинення трудових відносин

Стаття 16.1. Визначення незаконного звільнення Незаконним звільненням вважається одностороннє розірвання роботодавцем трудового договору або усних домовленостей про роботу без належних підстав.

• 16.1.1. Вичерпний перелік законних підстав для звільнення:

  1. Систематичне невиконання працівником своїх обов’язків.

  2. Прогул (відсутність на робочому місці без поважних причин).

  3. Ліквідація підприємства, гільдії або скорочення штату.

  4. Наявність обвинувального вироку суду щодо злочинів працівника проти роботодавця, його майна або інтересів організації (особиста неприязнь на цьому ґрунті визнається законною причиною).

• 16.1.2. Незаконні чинники: Звільнення через особисту неприязнь (що не пов’язана з роботою), дискримінацію або без попередження (якщо інше не обумовлено контрактом) визнається протиправним.

Стаття 16.2. Відповідальність та компенсації У разі визнання звільнення незаконним, на роботодавця накладаються такі стягнення:

• Моральна компенсація: від 5 до 60 ДР безпосередньо на користь звільненого працівника.

• Адміністративний збір: 10 ДР до бюджету мерії Акрополя.

• Додаткові заходи: За рішенням суду працівник може бути поновлений на посаді, а роботодавець зобов'язаний виплатити заробітну плату за період вимушеного прогулу (якщо такий мав місце).

Розділ 17. Шахрайство та заволодіння майном

Стаття 17.1. Визначення шахрайства Шахрайством визнається умисне заволодіння чужим майном, грошовими коштами або набуття права на майно шляхом обману, зловживання довірою, використання ігрових помилок (багів/читерства) або інших маніпуляцій.

• 17.1.1. До шахрайства також прирівнюється невиконання умов торговельної угоди після отримання оплати або товару.

• 17.1.2. Використання підроблених документів, чеків або видавання себе за іншу особу (адміністрацію, офіційну особу) з метою наживи.

Стаття 17.2. Порядок відшкодування збитків (Реституція) Першочерговим завданням суду є повне відновлення прав потерпілої сторони:

1. Повернення майна: Пряме повернення вкрадених речей/грошей потерпілому.

2. Грошовий еквівалент: Якщо повернення майна в оригінальному вигляді неможливе (втрачене, знищене), винуватець сплачує суму, що вдвічі перевищує ринкову вартість втраченого майна.

Стаття 17.3. Штрафні санкції та розподіл коштів Окрім повного відшкодування збитків потерпілому, на правопорушника накладається штраф:

• Розмір штрафу: від 5 до 220 ДР (сума залежить від цінності майна та кількості ошуканих осіб).

• Розподіл штрафу: 15% від суми штрафу спрямовується до бюджету мерії Акрополя, решта 85% — до спеціального фонду допомоги потерпілим або як додаткова моральна компенсація конкретному потерпілому (за рішенням суду).

• Додатково: Суд може призначити соціальні роботи як засіб перевиховання.

Розділ 18. Переховування та пособництво правопорушникам

Стаття 18.1. Визначення складу правопорушення Переховуванням визнається умисне надання притулку особі, що має статус обвинуваченого або підозрюваного у судовій справі, а також приховування інформації про її фактичне місцеперебування.

• 18.1.1. Дія закону поширюється на приватні території, будівлі гільдій, орендовані приміщення та державні кордони (у випадку юрисдикції окремих країн).

• 18.1.2. Надання завідомо неправдивих відомостей про незнання місця перебування особи прирівнюється до переховування.

• 18.1.3. Визнання факту необізнаності, якщо воно спростоване доказами, вважається пом’якшувальною обставиною під час винесення вироку.

Стаття 18.2. Санкції та відповідальність За порушення норм цієї статті на винну особу накладається адміністративне стягнення:

• Штраф: від 5 до 220 ДР. Кінцева сума визначається судом залежно від тяжкості злочину переховуваної особи та кількості прихованих осіб.

• Розподіл коштів: 25% від суми штрафу спрямовуються до бюджету мерії Акрополя, решта - до фонду потерпілої сторони або державної казни.

• Додаткові заходи: Суд має право призначити громадські або соціальні роботи як альтернативне або додаткове покарання.

Розділ 19. Пропаганда насильства та жорстокості

Стаття 19.1. Визначення пропаганди Пропагандою насильства визнається публічне поширення ідей, закликів або матеріалів, що мають на меті виправдання, популяризацію чи провокацію наступних дій:

• 19.1.1. Агресивних воєнних дій, актів тероризму або геноциду (масового винищення гравців/фракцій).

• 19.1.2. Тортур, публічних страт без рішення суду або нелюдського поводження.

• 19.1.3. Вбивства конкретних осіб або груп осіб на основі їхньої приналежності до гільдій, релігій чи націй.

Стаття 19.2. Відповідальність та компенсації За вчинення дій, передбачених статтею 19.1, встановлюються такі санкції:

• Базовий штраф: від 5 до 120 ДР. Сплачується до бюджету мерії Акрополя.

• Персональна компенсація: Якщо пропаганда спрямована проти конкретної невинної особи (або спричинила їй моральну шкоду), винний зобов'язаний сплатити додатковий штраф у розмірі основної суми безпосередньо потерпілому.

• Додаткові санкції: Суд може призначити соціальні роботи або тимчасове обмеження права на публічні виступи (заборона на використання загальних каналів зв'язку/оголошень).

Розділ 20. Перешкоджання правосуддю та слідству

Стаття 20.1. Надання завідомо неправдивих відомостей Умисне введення слідства в оману, що призвело до затягування справи або хибних звинувачень, карається:

• Штраф: від 20 до 50 ДР на користь мерії Акрополя.

• Склад злочину: Надання фальшивих доказів, підробка документів або неправдиві свідчення (лжесвідчення).

Стаття 20.2. Активне перешкоджання та саботаж Дії, спрямовані на фізичне або технічне унеможливлення проведення слідчих дій, караються:

• Штраф: від 30 до 100 ДР на користь мерії Акрополя.

• Додаткове покарання: Обов'язкові соціальні роботи тривалістю від 2 годин.

• Приклади порушень: Знищення доказів на місці злочину, недопуск слідчих на територію (якщо є ордер), тиск на свідків або втручання в роботу суду.

Стаття 20.3. Приховування важливих фактів Умисне замовчування інформації, яка має вирішальне значення для справи, прирівнюється до провини за статтею 20.1, якщо буде доведено, що особа володіла цією інформацією в момент допиту.

Розділ 21. Замах на злочин

Стаття 21.1. Визначення та склад правопорушення Замахом на злочин визнається умисне діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, передбаченого цим Кодексом, якщо при цьому злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи.

• 21.1.1. Суть порушення: Замах є самостійним злочином, оскільки він створює реальну загрозу суспільній безпеці, навіть якщо запланована шкода не настала.

Стаття 21.2. Види замаху Для оцінки тяжкості діяння суд розрізняє два види замаху:

• Закінчений замах: Особа виконала всі дії, які вважала за необхідні для скоєння злочину (наприклад, підпалила гніт динаміту), але результат не настав (динаміт виявився бракованим або його встигли загасити).

• Незакінчений замах: Особа не встигла вчинити всіх запланованих дій через перешкоди (наприклад, була затримана шерифами під час закладання вибухівки).

Стаття 21.3. Відповідальність та покарання

• 21.3.1. Міра покарання: Покарання за замах може бути повністю еквівалентним покаранню за закінчений злочин.

• 21.3.2. Дискреція влади: Остаточна міра покарання (розмір штрафу, термін робіт) визначається судом або виконавчою владою на власний розсуд, виходячи з небезпечності вчинених дій та близькості злочину до завершення.
  
  

Розділ 22. Додаткові обмежувальні заходи та заходи безпеки

Стаття 22.1. Поняття обмежувальних заходів Обмежувальні заходи застосовуються судом або шерифами як додаток до основного покарання (штрафу) у випадках скоєння особливо небезпечних злочинів або злочинів проти особистої безпеки, з метою недопущення рецидиву.

Стаття 22.2. Обмеження права на володіння зброєю (Оружейне ембарго) У разі скоєння вбивства, групового вбивства або збройного нападу, суд може накласти заборону на носіння та використання зброї терміном від 3 до 30 днів:

• 22.2.1. Предмети заборони: Мечі, тризуби, луки, арбалети, вибухівка та бойові зілля.

• 22.2.2. Винятки: Дозволяється використання сокири виключно як інструмента для видобутку дерева. Така сокира не повинна мати бойових зачарувань (наприклад, «Гострота» чи «Відкидання»).

• 22.2.3. Порушення: Виявлення забороненої зброї в інвентарі під час дії обмеження веде до негайної конфіскації та подвоєння терміну заборони.

Стаття 22.3. Заборонний ордер (Дистанційне обмеження) У разі переслідування (сталкінгу), погроз або тероризму, суд може встановити зону безпеки:

• 22.3.1. Заборона наближення: Порушнику забороняється наближатися до потерпілого на відстань ближче ніж [N] блоків (рекомендовано 50–100 блоків).

• 22.3.2. Територіальна заборона: Повна заборона на вхід на приватну територію (регіон) потерпілого або його гільдії.

• 22.3.3. Захист від провокацій: Потерпілому забороняється навмисно наближатися до особи, на яку накладено обмеження, з метою спровокувати порушення ордера. У разі виявлення факту провокації, ордер може бути скасований, а до потерпілого застосовано штраф за Розділом 6 (Наклеп/Введення суду в оману).

Стаття 22.4. Соціальна ізоляція та інформаційне мовчання За розкриття державної таємниці або особливо зухвалий наклеп, суд може призначити:

• 22.4.1. Комунікаційне обмеження: Заборона писати у загальний чат або використовувати офіційні канали зв'язку (окрім приватних повідомлень) на певний термін або голосового чату.

• 22.4.2. Політичне табу: Повна заборона на відвідування засідань мерії або публічних дебатів.